Чи спрощує система енергоменеджменту в містах виконання енергоаудиту будівель?
Коротка відповідь - так, безумовно, за умови, що система енергоменеджменту (СЕМ) у місті функціонує на високому рівні.
Основна перевага впровадженої СЕМ полягає у значному скороченні часу та підвищенні повноти вихідної інформації, необхідної для ідентифікації об’єкта енергетичного обстеження. Саме етап збору даних є одним із найресурсомісткіших у процесі енергоаудиту.
Які дані потрібні енергоаудитору?
Для якісного проведення енергетичного обстеження зазвичай необхідно зібрати максимально можливий масив інформації, зокрема:
- технічну документацію на огороджувальні конструкції та інженерні системи;
- дані про засоби обліку енергоносіїв (комерційні та технічні);
- фактичні режими роботи будівлі та експлуатації інженерних систем;
- статистику споживання енергії та води за останні 3–5 років;
- фінансові витрати на енергоносії та воду за той самий період;
- чинну тарифну сітку;
- температурні режими експлуатації будівлі (внутрішня температура, за можливості — вологість або CO₂);
- інформацію про виконані ремонтні роботи та заходи з енергоефективності за останні 3–5 років.
На перший погляд може здаватися, що ключову роль відіграє кількість зібраних даних, однак не менш важливою є їх якість — точність та достовірність.
Типові проблеми на практиці
З практичного досвіду можна виділити кілька поширених проблем:
- відсутність або недостовірність даних про внутрішні температурні режими (часто вони не моніторяться або фіксуються у «віртуальних» журналах);
- відсутність проектної або виконавчої технічної документації;
- необхідність збору частини даних безпосередньо «в полі», що не завжди позитивно впливає на якість результатів.
У таких умовах енергоаудитору доводиться витрачати значно більше часу на обстеження об’єкта, а отримані дані можуть бути неповними або неточними.
Роль системи енергоменеджменту
Наявність ефективно працюючої СЕМ суттєво змінює ситуацію. За умови щоденного енергомоніторингу з використанням спеціалізованого програмного продукту (з ручним або автоматизованим збором даних) формується централізована база історичних даних, яка включає:
- архіви споживання енергоресурсів;
- фінансові показники;
- технічну інформацію по об’єктах;
- результати впроваджених заходів з енергоефективності.
У такому випадку збір вихідних даних для енергоаудитора, окрім візуального та інструментального обстеження, зводиться до аналізу інформації, оперативно наданої енергоменеджером міста.
Висновок
Отже, система енергоменеджменту міста відіграє ключову оптимізаційну роль на одному з основних етапів енергоаудиту — зборі вихідних даних для подальших камеральних робіт. Її наявність дозволяє не лише заощадити час і ресурси, а й підвищити якість результатів енергетичного обстеження.